Складіть історичний портрет Александра Македонського
Вособі Александра Македонського дивним чином поєднувались такі якості, якобережність і ризик, розсудливість та інтуїція. Як і у Філіппа ІІ в Александраспостерігали ті самі некеровані вибухи гніву та пориви ентузіазму. Занурившись у світ міфології, він уявив, що в йогожилах тече кров героїв – його предків. Оскільки Александр вважав себенадлюдиною, він і поводився як надлюдина. Його недоліки ніщо порівняно з йогоперевагами: завзяттям і творчим поривом. Досвідчений вершник, грізний повелитель,найбільш видатний з усіх полководців, він виявляє себе і як геніальнийорганізатор. Александр виявляв цікавість до духовного життя; він тверезомислив, хоча й довіряв своїй геніальній інтуїції. Афіни починають віддаватийому шану як новому Діонісу. Його діяльності легко можна дати негативну оцінкунепотрібнінасильства; пристрасть до надмірностей царя, надмірне честолюбство. ПротеАлександр був новатором, що забезпечував відмінність між варварами та греками, творцем єдиної імперіїта єдиної культури.Провісники оголосили, що Александр, народження якогозбіглося з перемогами, буде непереможним. Александр був від природи упертий, аколи сердився, то не поступався нікому насильству, проте розумним словом йоголегко можна схилити до ухвалення правильного рішення. Прагнучи не насолоди йбагатства, а доблесті і слави, Александр вважав, що чим більше він отримає відсвого батька, тим менше може зробити сам. Александр від природи був схильний довивчення наук і читання книг. Александр, мабуть, не тільки засвоїв вченняАрістотеля про моральність та державу, але й прилучився, до таємних, більшглибоких вчень. Александр вважав, що вміння володіти собою для царя важливіше,ніж вміння перемагати ворогів. Проте виявив себе великим воїном. Александрпрагнув зухвалістю здолати долю, а силу – мужністю. Він вважав, що для сильнихнемає ніякої перешкоди, а для боягуза – ніякої опори. Александр був дуже щедрийвід природи. Був дуже балакучим і довго засиджувався на бенкетах.Александрдістав виховання, що личило молодому аристократу того часу. Александр високо цінував Аристотеля і шанувавзнання, що дістав від вчителя, адже це вирізняло його від решти простих смертних.Александр займався точними науками, вмів грати на лірі, захоплювався театром.Його батько Філіп ІІ побачив у діях Александра загрозу своїй могутності ізамислив позбавити сина прав на престол. Під час одного з банкетів Філіп бувубитий. Казали, що вбивцю підіслав Александр, хоча не всі вірили у це.Александр намагався подати смерть Філіпа як результат змови персів. Загибель Філіпа відкрилаАлександрові шлях до влади. Йому було нацей час 20 років, і він збирався утворити наддержаву, об’єднавши Грецію зПерсією. Усіх родичів, що могли претендувати на престол, Александр наказавстратити. Його зведена сестра, декількох днів від народження була вбита наруках у матері - другої дружини Філіпа, яку потім примусили повіситися. Правда,слід зазначити, що Александр з цього приводу висловив легке обурення. Александрбув нетерплячий і хотів будь-що домогтися свого. Він зухвало нехтував не тільки людськими, але й божественниминастановами. Йому все було по силах і все дозволено.
