Твір на тему: яку людину можна назвати патріотом?
Раніше я не замислювалась над сутність цього поняття, над своєюукраїнською самосвідомістю, над глибиною свого патріотизму. Я навчалася вукраїнській гімназії, виховувалась в українофільній, але майжеросійськомовній родині, добре знаю українську мову, деякі традиції тазвичаї, з дитинства знала гімн, оскільки так мене виховували з малихроків. І я вважала, що це норма для кожного громадянина.
Але після останніх подій я с подивом побачила, що велика частина жителівмого міста навіть цього не знають , не хочуть знати, і навітьненавидять країну де живуть. Я не знаю, як можна народитися і жити вкраїні, все життя користуватися всіма її благами і не поважати і нелюбити цю землю!
Зараз я впевнилася, що просто жити в Україні та любити її, толерантноставитися до своїх земляків, розмовляти на українській мові – це ще непатріотизм. Це норма для кожного громадянина своєї країни.
Я кожного дня переконуюсь, що патріотизм – це робити конкретні кориснісправи для своєї Батьківщини , для її зміцнення та розвитку і рішучевиступати проти тих, хто її руйнує та завдає їй шкоду. Я вважаю, що цілюди — це жителі з низьким рівнем свідомості, це вороги моєї Батьківщини, які сіють ворожнечу навколо своїх співвітчизників , пригнічують своїхспівгромадян.
Мої однолітки та знайомі часто говорять про «бандерівців» та «нацистів».Я їм намагаюся довести, що не треба плутати націоналізм з нацизмом .Націоналізм – це любов до своєї нації, а нацизм – ненависть до всіхінших.
Я часто приймаю участь у суперечках та бесідах з ними про сучасні події,намагаюся переконати людей , приводжу різні історичні факти. Часто втаких розмовах я задавала питання: « Чому коли росіянин захищає своюкраїну – він патріот, а коли українець захищає свою країну від чужинців —нападників – він «фашист» ?». «Чому коли росіянин говорить наросійській мові – він «просто русский», а коли українець розмовляє наукраїнській мові – він «Петлюра недобитий», «Бандерівець», «Націоналіст»?»
«Чому, коли росіяни лізуть до нас, в чужу країну, воювати , вони –патріоти, які відстоюють інтереси своїх громадян. А коли ми захищаємосяабо допомагаємо своїй армії – ми «хунта»?».
Але з цими людьми дуже важко розмовляти, у них ненормальне, нездоровесприйняття реальності. І логічних відповідей на ці та багато іншихзапитань отримати неможливо.
Про патріотизм судять не по словам, а по справах людини. Почуттяпатріотизму є виявом гордості за свою батьківщину, за матеріальні йдуховні досягнення свого народу, готовність ставити інтереси своєїВітчизни вище за свої власні.
Я переконана, що зараз кожен повинен посилено працювати на благодержави. Я не можу піти на війну, купити БТР або тепловізор. Але заразважливий кожен, навіть самий маленький внесок у хід війни. Ми разом зісвоїми друзями різними способами допомагаємо нашим солдатам, які білянашого міста: відвідуємо їх на блок-постах, приймаємо участь уволонтерській діяльності, підтримуємо зв’язки з хлопцями з ЗахідноїУкраїни з організації «Будуємо Україну разом», ходимо на народне вічевідстоювати свої права, проводимо різні акції, спрямовані на збір грошейта речей для армії.
Наша велика проблема в тому, що за 23 роки незалежності у нас не булозагальнонаціональних цілей і більшість людей сходу не відчували себе якгромадяни держави, як націю; не виховувалася гордість за свою країну; непишалися нею, а все оглядалися на «братів». Ми розплодили великукількість анти-патріотів, зрадників, ненависників України.
І зараз за це ми платимо величезну ціну — у цій війні гинуть найяскравіші патріоти, цвіт нашої нації.
Я впевнена, що саме жителі Донбасу винні в цій війні. В нашу спільнудомівку вона прийшла через те, що вони дуже голосно кричали «Росія». Іось вона прийшла, ця гидка, імперська Росія зі своїми чеченцями ізброєю. Саме вони покликали війну в мою Україну і мають проклясти себеза це. За роки незалежності в Україні не було ні одного теракту,військових сутичок. Але вони хотіли «жити як в Росії». І ось воно:«ласкаво просимо» у пекло і руїни. Жоден українець тепер не можепочувати себе у безпеці.
Але тепер у нас є ціль – побудувати суспільство, протилежне російському.
І ми маємо подякувати Росії хоча б за те, що вона показала більшості знас наскільки ми любимо свою землю; за те, що з руїн відродиласяУкраїнська Армія і показала на весь світ силу духу українського солдата,який може без зброї зупинити армію агресора; що виявила величезнукількість патріотів нашої Батьківщини, за те, що згуртувала наш народ.
Я переконана, що народ який не має національної свідомості – це гній на якому проростають інші нації і народи.
І я вірю, що з такою кількість патріотів Україна переможе у цій страшнійвійні. Бо Україна – це така країна, де живуть сильні і сміливічоловіки, віддані, сильні духом жінки, де прапор має два кольори Світу –небесний та сонячний. І ніхто ніколи не зламає цих людей.
А якщо ми і встанемо на коліна – то тільки перед Богом!
Слава Україні!
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
