Як ч відкрив для себе китайську поезію
3 618 року в Китаї починається правління династії Тан, котретривало майже триста років. Внаслідок обєднання ворогуючих між собоюкнязівств було створено могутню танську державу.Доти небаченаширота спілкування із зовнішнім світом сприяло знайомству з різними досінезнайомими для Китаю релігійними поглядами. Ця широта сприяларелігійному терпінню, а разом з ним і свободі висловлення думок.Традиційнаповага до літератури набула практичного характеру: одним із головнихпредметів на екзаменах на чиновничі посади була поезія. Поезія усілякозаохочувалася нерідко правителями країни, які самі писали вірші. Уполітику і літературу прийшли вихідці з сімей середніх і дрібномаєтнихземлевласників, котрі виросли в селах і були більш близькі до народу,ніж стара аристократична верхівка. Це не могло не вплинути налітературу.Світогляд танського літератора набагато розширився.Життєвий досвід поета вже не обмежувався рідним селищем і недалекиммістечком, а охоплював велику країну з неоднаковими умовами життя врізних її куточках. Поет, який усе частіше був державним чиновником, ісвоєю службою, і творчістю змушений був брати участь у житті країни.Колими звертаємося до танської літератури, передусім ми говоримо проліричну поезію. Вона продовжила й розвила великі досягнення минулого йпіднялася на небувалу височінь.Долаючи внутрішню порожнечу таквітчастість віршів V- VI століть, перші танські поети хоча й булиносіями цих вад, але на їхню творчість вже лягла печатка нового:майбутня простота форми й глибина поетичної думки.У танські часипереживали свій розквіт пяти- і семисловні вірші з двохрядковоюстрофою, з обумовленим чергуванням тонів, з єдиною римою. Вони даливелику можливість застосуванню в поезії розмовної мови. Новаторствотанської поезії поєднувалося з традиційністю зображальних засобів івисловлювалося не тільки у відкритті нової, але - часто - в поглибленнізвичної теми. Гори й ріки, застава та місяць, мандрівник, верба й весна -все це існувало й розвивалось у китайській поезії з давніх-давен, і всеце набувало протягом століть нову забарвленість. У русі поезії відпіднесеності до повсякденності й конкретності відобразився тойгенеральний напрямок поезії танського часу, на якому були досягнутінайбільші її перемоги.На початку танської поезії стояли таківидатні майстри, як Ван Бо, Лу Чжао-лінь, Чень Цзі-ан, Мен Хао-жань, ГаоШі та інші. Окрім "тихої" поезії того часу була й інша - поезія битв імандрів, яка зображувала людину в неспокійних, бурхливих обставинах.Кожен із цих різних поетів так чи інакше передував творчості своїхгеніальних сучасників - Лі Бо та Ду Фу
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
