Образ Роксоляни з твору Осипа Назарука "Роксоляна"
Далеко від рідної землі А. Лісовська виявила риси характеру, притаманні українцям.
Нанедосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі,мудрості, знанням, набутим наполегливою працею (працьовитість - одна знайвиразніших рис українців!), літературному й музичному обдарованню.Майже сорок років Роксолана потрясала безмежну Османську імперію і всю Європу. Це був її тріумф.
Вонавела боротьбу за свою особистість, свою гідність, свою волю і духовновинищила в ній перемогу. Це стало можливим тільки тому, що її боротьбуживила любов до рідного краю, надія на неї. Любов і надія стали тимпорогом, що вберігав її особистість, не дав їй бути поглинутоюосманським оточенням.
Розумом, усіма можливимисилами й засобами вона вела щоденну багатолітню, духовно виснаженуборотьбу, звертаючи свої погляди в бік України, з постійною думою продопомогу їй.
На мою думку, Настя любила своюкраїну,булла вірною їй до останнього,захищала її все життя – а цечарівна, вірна любов до свого рідного краю.
Італійський(венецький) посол, котрий бачив Роксоляну як султанку, зазначив, що тапані, по народності русинка, не була гарна, але приємна. Та кожний маєсвоє поняття про красу. Портрет Роксоляни, котрий знаходиться в нашомуНаціональному музеї у Львові роботи італійського майстра, вказує, на моюдумку, що вона була дуже гарна: дуже делікатна, дуже скромна і дужеспокійна з вигляду,- така спокійна, що успокоює навіть погляд на їїпортрет.
Крім цього прегарного портрета Роксоляни,бачив я ще один, роботи німецького артиста, на котрім крісла й буквальновесь її одяг висаджені великими перлами. В нашому Національному музеїдва її портрети».
Блискуча Роксолана, прозвана внароді “смішлива пані”, нарівні з чоловіком, Сулейманом II Пишним, сталаповноправною володаркою Османської імперії. До речі, наближені султанавсією душею полюбили свою пані. Вона наділила новими привілеями яничаріві багаторазово збільшила їм платню.
