Твір-роздум ікона Святого Миколая
Славетна київська ікона святого Миколая, відома під назвою „МиколиМокрого", протягом століть була головною святинею Софійського собору іпершою чудотворною іконою на Русі.
Святий Миколай (Микола)Чудотворець, архієпископ Мірлікійський (IV ст.), котрий уславився ще зажиття даром чудотворіння та щедрою допомогою знедоленим, користувався наРусі, а згодом в Україні, винятковою популярністю і пошаною, набуваючистатусу національного народного святого. Глибинні джерела цьоговсенародного шанування повязані з діяльністю князя Володимира -хрестителя Русі і Десятинною церквою. Тому саме в Києві формувався,уславлювався та звідси розповсюджувався культ святителя. В столиці Русібуло встановлено суто Київське руське свято на честь перенесення йогомощів у 1087р. з міста Міри в Малій Азії до Італійського міста Барі. Накиївському терені народжувались місцеві легенди про чудеса св. Миколаяяк апокрифічні, так і ті, що увійшли до канонічної житійної літератури.
Особливою популярністю користувалось „Чудо про немовля в Києві", щодатується дослідниками не пізніше 1091 року. Легенда розповідає проподружжя, яке відправилось на паломництво у Вишгород до мощів Бориса іГліба на день їх памяті. Повертались вони до Києва по Дніпру в човні. Вдорозі жінка задрімала і упустила у воду немовля. У відчаї батькидитини звернулись до св. Миколая, „велику віру до нього маючи", зпроханням про допомогу. І справді, наступного ранку дитина була знайденанеушкодженою
на зачинених зовні полатях Софії Київської під іконою св. Миколая: "...дитя лежаще мокро перед образом св. Николая".
Відтоді ця ікона одержала назву Миколи Мокрого. Містилась вона на хорахСофійського собору в іконостасі Миколаївського вівтаря, праворуч відцарських врат, займаючи місце храмового образу.
Професор А.Прахов,який досліджував ікону у 1882 р. напередодні реставрації, датував її Xсторіччям. Тогочасні дослідники, як і А.Прахов, вважали, що ікона малавізантійське походження і була сучасною хрещенню Русі за Володимира.
У 20-ті роки ікона Миколи Мокрого була ще раз реставрована фахівцямиреставраційних майстерень Всеукраїнського музейного Містечка і зновурозміщена в Софійському соборі. З цього приводу М.Макаренко писав: "...вдуже зле освітленому місці стоїть ікона Миколи Мокрого, чудовиймистецький твір, найвидатніший із зразків т.зв. станкового малярства,який маємо в соборі. Після монументальних мозаїк і розписів XI та XIIвіків ця ікона стає на перше місце як часом свого походження, так іхудожнім своїм виконанням. ... Належить вона не пізніше як XIV століттю,а можливо і ранішій добі"
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
