Життя така велика ковзаниця,кому вдалось не падавши пройти.....твір
Так швидко промайнув чудовий час у школі… У нас були за ці роки і перемоги, і невдачі… Так весело проводили ми час, але тепер, на жаль, прийшла пора прощатись... Перш за все ми прощаємося із зарубіжною літературою, кожен урок для нас - нова загадка, яку ми з великою радістю любили розгадувати разом із Вами, Світлано Олександрівно! Ви завжди проводили урок цікаво, напевно, це єдиний урок на якому неможливо було задрімати, оскільки кожне ваше слово – це ключ до розгадки нової таємниці, нового автора… Ми рвалися у рицарські бої разом із Вальтером Скотом, ми мандрували океаном із Жулем Верном, ми плакали, коли серця закоханих були в розлуці… Для нас Ви відкрили світ краси, ілюзій і мандрівок…
Ми зараз діти, але чудово розуміємо, що за стіною школи і Вашої опіки на нас чекає жорстокий світ, де виживають лише сильні… Але ми навчились бути сильними і тримати до кінця важкий удар… Ми не забудемо Вашої турботи і піклування, настанов і порад… Терпіння Ваше меж немає, ми переконувались у цьому з кожним роком… Ми прощаємося не назавжди, бо обов’язково будемо приходити до Вас і згадувати наш шкільний час!!!
Подпишись на наш канал в телеграм. Там мы даём ещё больше полезной информации для школьников!
